
Автор: команда HADZHUK & PARTNERS
Час читання: 18 хвилин
Коли компанія отримує запит від слідчого, прокурора чи оперативного підрозділу, насамперед потрібно визначити правову природу звернення: чи є це запитом у межах кримінального провадження, податковим запитом, дорученням, вимогою спеціального органу або іншим документом.
Необережна відповідь на запит може стати частиною матеріалів кримінального провадження, а повне ігнорування звернення без правової оцінки може бути використане як аргумент для подальшого звернення сторони обвинувачення із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
Ключове правило для бізнесу: якщо компанія отримала запит від слідчого, порядок дій залежить від правової підстави звернення, повноважень посадової особи, зв’язку запиту з конкретним провадженням і режиму запитуваної інформації. Нижче розглянуто, як перевірити запит, визначити межі відповіді, підготувати мотивовану позицію і не розкрити інформацію, яка потребує спеціального правового захисту.
Стаття 93 КПК України регулює збирання доказів у кримінальному провадженні. Сторона обвинувачення отримує докази, зокрема через витребування від органів влади, підприємств, установ, організацій, службових і фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, актів перевірок та інших матеріалів. На практиці запит слідчого про надання документів часто використовується на етапі досудового розслідування, коли сторона обвинувачення збирає матеріали щодо господарських операцій, контрагентів, руху коштів або дій посадових осіб компанії.
Такий запит не є ухвалою слідчого судді. Він не дає права примусово вилучити документи на місці й не є тотожним ухвалі слідчого судді про тимчасовий доступ. Водночас ігнорувати такий документ без правової оцінки не варто: компанія може надати документи повністю або частково, підготувати мотивовану відповідь про неможливість їх надання в запитаному обсязі чи попросити уточнити правову підставу.
Запит прокурора про надання інформації оцінюється за тією самою логікою: потрібно перевірити, чи діє прокурор у межах конкретного кримінального провадження, чи має звернення зв’язок з обставинами розслідування і чи не потребує доступ до запитуваної інформації іншого процесуального порядку.
Звернення про надання інформації можуть надходити від слідчого, прокурора, оперативного підрозділу, податкового чи іншого органу в межах його компетенції. Однак правова природа таких звернень і порядок реагування на них відрізняються.
Наявність запиту не означає, що бізнес повинен автоматично надати весь запитаний обсяг інформації. Реакція залежить від правової підстави, компетенції органу, статусу документа, режиму інформації та того, чи потребує доступ до таких даних окремого процесуального рішення, наприклад ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ.
Перевірка звернення починається з аналізу його форми, змісту, компетенції органу та зв’язку з конкретним провадженням. Наявність реквізитів не завжди означає, що запит підлягає виконанню в повному обсязі, але їх відсутність є підставою для додаткової правової оцінки або мотивованої відповіді.
Перед підготовкою відповіді варто перевірити такі елементи:
⚠️ Запит без посилання на конкретне провадження або з розмитою вимогою надати “будь-які документи щодо діяльності компанії” за кілька років потребує додаткової правової оцінки. Доцільно перевірити такий документ з адвокатом до передачі документів або формування остаточної позиції у відповіді.
Стаття 93 КПК не встановлює вичерпний перелік матеріалів, які слідчий або прокурор може витребувати у бізнесу: йдеться про речі, документи, відомості, висновки, акти перевірок та інші матеріали, якщо вони мають значення для конкретного кримінального провадження. Тому відповідь на питання, які документи можуть вимагати правоохоронці, залежить від предмета розслідування, але обсяг відповіді має визначатися правовою підставою, зв’язком із конкретним провадженням, режимом інформації та межами компетенції органу.
Як оцінювати запитувану інформацію перед наданням відповіді
Ключове питання полягає не в тому, чи може правоохоронний орган включити певну інформацію до запиту, а в тому, чи має компанія правову підставу надати її саме в такому обсязі та саме в такому порядку. Для бізнесу важливо інше: чи є правова підстава надавати саме ці документи без ухвали суду, чи належать вони до охоронюваної законом таємниці, чи пов’язані вони з конкретним провадженням і чи не виходить запит за межі компетенції органу.
Компанії потрібно оцінити, чи є запит конкретним, обґрунтованим і пов’язаним із предметом кримінального провадження. Обсяг запитуваної інформації має відповідати правовій підставі звернення, компетенції органу, предмету провадження та принципу пропорційності втручання.
❌ запит «усіх документів компанії за останні 5 років» без чіткої конкретизації правочинів чи контрагентів;
❌ вимога надати відомості, які очевидно не стосуються предмета доказування у вказаному провадженні;
❌ направлення документа через неуповноважену особу без належного підпису слідчого або прокурора;
❌ запит у формі усного прохання, телефонного дзвінка або повідомлення у месенджері;
❌ вимога передати оригінали документів без належного процесуального обґрунтування або без ухвали слідчого судді, якщо така ухвала потрібна для доступу до відповідних документів.
💡 Якщо запит містить надмірний або неконкретний перелік документів, не варто залишати його без реакції. Доцільно перевірити його з адвокатом і підготувати відповідь у межах тих документів, які мають зв’язок із провадженням, належну правову підставу для передачі та не охоплені спеціальним режимом захисту.

Мотивована відмова у наданні окремих категорій інформації може бути законним способом захисту бізнесу, якщо запит охоплює дані зі спеціальним правовим режимом або виходить за межі належної правової підстави. Відповідь на запит правоохоронних органів варто будувати після розмежування відкритих документів і даних із спеціальним правовим режимом: адвокатської таємниці, комерційної таємниці і персональних даних.
Адвокатська таємниця має посилений режим захисту. Стаття 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» охоплює інформацію, яка стала відома адвокату у зв’язку з наданням правничої допомоги, а стаття 161 КПК забороняє доступ до листування та інших форм обміну інформацією між захисником і клієнтом, якщо вони пов’язані з правовою допомогою.
Листування із захисником, правові висновки, документи щодо стратегії захисту та інші матеріали правничої допомоги не слід передавати як звичайну ділову документацію, навіть якщо запит формально охоплює листування або внутрішні юридичні документи.
Відмова у наданні таких матеріалів має бути письмовою і мотивованою з посиланням на режим адвокатської таємниці, право на професійну правничу допомогу та відповідні норми КПК. До адвокатської таємниці належать:
Захист комерційної таємниці регламентується статтею 505 Цивільного кодексу України та Законом «Про захист від недобросовісної конкуренції». Якщо запит охоплює інформацію, що становить комерційну таємницю, компанія має перевірити правову підставу запиту, обсяг документів, зв’язок із провадженням і можливість обмежити передачу лише необхідними матеріалами.
Режим комерційної таємниці не блокує будь-яку передачу інформації, але вимагає перевірки підстав, фіксації обсягу переданих документів і зазначення конфіденційного характеру відомостей у відповіді. До комерційної таємниці зазвичай відносять:
Надання персональних даних співробітників чи клієнтів регулюється Законом «Про захист персональних даних» та статтею 162 КПК. Компанія як володілець персональних даних має уникати надмірного розкриття інформації та передавати лише той обсяг даних, який має належну правову підставу. Перед задоволенням вимог правоохоронців необхідно перевірити наявність законної підстави для отримання даних та зафіксувати факт передачі в мінімально необхідному обсязі.
⚠️ Якщо запит стосується адвокатської таємниці, комерційної таємниці, персональних даних або іншої охоронюваної законом інформації, не варто залишати його без відповіді. Доцільно підготувати мотивовану відповідь: надати документи частково, відмовити у передачі захищеної інформації або попросити уточнити правову підставу та обсяг запиту. Мовчання може бути використане як аргумент для подальшого звернення сторони обвинувачення по тимчасовий доступ або інші процесуальні дії.
Строки відповіді на запит правоохоронних органів залежать від правової підстави: стаття 93 КПК не встановлює єдиного строку для відповіді слідчому або прокурору, тому він зазвичай зазначається у самому запиті. Ігнорування запиту без правової оцінки може погіршити процесуальну позицію компанії. Наслідки залежать від органу, змісту звернення та того, чи йдеться про запит у межах кримінального провадження, податкову процедуру або виконання ухвали суду.
Таблиця строків відповіді за типом органу
Ненадання інформації у відповідь на запит не є кримінальним правопорушенням саме по собі, але може бути враховане стороною обвинувачення при виборі подальших процесуальних дій. Якщо орган вважає, що документи мають значення для провадження і їх не отримано добровільно, він може звернутися до процесуальних механізмів, передбачених КПК, зокрема:
Якщо компанія не може зібрати або перевірити запитувані матеріали у строк, зазначений у запиті, варто надати проміжну або мотивовану відповідь. Потрібно письмово повідомити орган про причини затримки: великий обсяг документів, архівне зберігання, потребу перевірити персональні дані або комерційну таємницю. У такому листі можна пояснити причини затримки, запропонувати орієнтовний строк відповіді або надати документи частково в межах уже перевіреного обсягу.
⚠️ Найгірша реакція на запит — ігнорування. Навіть якщо документ виглядає надмірним або юридично сумнівним, безпечніша позиція для бізнесу — письмова відповідь, часткова відповідь або мотивоване звернення за уточненням.

Як правильно відповісти на запит слідчого — питання, від якого залежить подальша позиція компанії у провадженні. Відповідь на запит правоохоронних органів має будуватися за послідовним алгоритмом: від фіксації отримання документа до підтвердження факту передачі матеріалів.
Крок 1. Зафіксуйте дату і спосіб отримання запиту. Після отримання запиту потрібно зазначити дату, час, спосіб доставки та особу, яка прийняла документ. Якщо запит вручено особисто, варто зберегти копію з відміткою про отримання. Якщо документ надійшов поштою, зберігаються конверт, опис вкладення і повідомлення про вручення.
Крок 2. Перевірте правову підставу і межі запиту. У запиті варто перевірити дані органу, посаду і підпис уповноваженої особи, номер кримінального провадження, правову кваліфікацію, перелік документів, період і зв’язок запитуваної інформації з провадженням. Якщо перелік сформульований надто широко або не пов’язаний із провадженням, компанія має підстави просити уточнення. Усні прохання, телефонні дзвінки або повідомлення в месенджерах не замінюють письмовий запит.
Крок 3. Проконсультуйтесь з адвокатом до передачі документів. Якщо компанія отримала запит від слідчого, першочергово варто перевірити документ і не передавати матеріали автоматично. Адвокат перевірить повноваження органу, межі запиту і наявність захищеної інформації. HADZHUK & PARTNERS супроводжує підготовку відповідей на запити та оцінює кримінально-правові ризики для бізнесу.
Крок 4. Визначте, що надавати, а що обмежити. Частина документів може бути надана, якщо вона має зв’язок із предметом провадження і не охоплена спеціальним режимом захисту. Водночас адвокатська таємниця, персональні дані, комерційна та банківська таємниця потребують окремої перевірки. Відмова щодо частини матеріалів має бути письмовою і мотивованою.
Крок 5. Підготуйте супровідний лист. Відповідь на запит оформлюється не лише як пакет копій. У супровідному листі зазначаються реквізити запиту, перелік переданих документів, кількість аркушів, дата і підпис уповноваженої особи. Це фіксує межі виконання запиту.
Крок 6. Збережіть копії всіх документів, які передаються. Компанія має зберегти повний комплект документів, які були надані правоохоронному органу. Оригінали не варто передавати без належної процесуальної підстави або без окремої перевірки необхідності такої передачі. Копії варто засвідчити у внутрішньому порядку.
Крок 7. Зафіксуйте факт передачі. Документи передаються через канцелярію органу, поштою з описом вкладення або особисто під підпис уповноваженої особи. Доказ передачі зберігається разом із копією відповіді. Це захищає компанію від спорів щодо строку, обсягу і змісту наданих матеріалів.
💡 Відповідь, підготовлена разом з адвокатом, зменшує ризик зайвого розкриття інформації та повторних вимог. Вона також показує органу, що компанія діє в межах закону і контролює власну правову позицію.

Запит правоохоронного органу може бути не лише формальним збором інформації, а й ознакою підвищеного інтересу до компанії, її посадових осіб або контрагентів. Іноді такий документ свідчить, що відомості вже внесені до ЄРДР, а предмет розслідування пов’язаний з операціями компанії, її контрагентами або діями посадових осіб. У таких випадках відповідь на запит потребує особливої обережності, оскільки стаття 93 КПК дозволяє слідству збирати первинні дані до переходу до активної фази розслідування.
На підвищений ризик для бізнесу можуть вказувати такі ознаки:
Якщо зміст запиту свідчить про підвищений ризик для компанії або посадових осіб, доцільно діяти за таким алгоритмом:
⚠️ Якщо існують підстави вважати, що запит — початок провадження проти компанії або її керівників, відповідь на запит має готуватись як частина стратегії кримінального захисту бізнесу, а не як рутинна адміністративна процедура.
Якщо компанія отримала запит від слідчого, важливо не передавати документи автоматично, зафіксувати межі відповіді та оцінити кримінально-правові наслідки разом із адвокатом. Адвокати HADZHUK & PARTNERS допомагають перевірити запит, підготувати мотивовану відповідь і захистити конфіденційну інформацію бізнесу.
📱 Telegram: t.me/hadzhukandpartners
📞 +380 (97) 007 10 77
📧 office@hadzhuk.com
Стаття підготовлена командою HADZHUK & PARTNERS. Інформація має загальний ознайомчий характер і не замінює індивідуальну правову допомогу.